Блог портала New Author

03. В плену у собственной власти. Глава 3. Тишина

Аватар пользователя Нелли Тодд
Рейтинг:
2




Сам себя я гнету, хоть иных мой гнетет приговор…
Я беспомощен! Помощь мне кто бы сейчас ниспослал?
Слова шаха Нуширвана


Низами Гянджеви,
«Повесть о Нуширване и его визире»
(Поэма "Сокровищница тайн")


Напряженная тишина повисла в тронном зале. Лишь факелы зловеще трещали, роняя тлеющие искры. Присутствовавшие на совете удалились, и, вопреки обычаю, только два телохранителя остались с королем в опустевшем холодном зале.

Сидя на троне, Антуан неотрывно следил за тонкой полосой, алеющей на горизонте. Все еще во власти неостывшего гнева, он ожидал вестей, не решаясь заглянуть в свою неспокойную душу.

Последние лучи зари погасли…

Медленно отворилась тяжелая дверь: исполнивший его приказ был уже здесь!

Антуан У1 хмуро смотрел, как этот человек шаг за шагом приближается к трону.

Мрачный и безмолвный, стражник склонился перед королем, протягивая ему меч, залитый кровью принца.

Доказательство, которого он требовал…

«Никто не посмеет сказать королю и слова против…» Всего лишь час тому назад, услышав эти слова, Антуан У1 даже не подозревал, какой глубокой покажется после них тишина. Долго и неподвижно смотрел он на клинок, не замечая нескрываемой враждебности, сквозившей во взгляде Гаспара.

Минуты текли где-то вдали, вне его сознания.

Наконец, не произнося ни слова, Антуан сделал стражнику знак унести меч. Гаспар удалился. Отрывистый звон его шпор замер в глубине зала. И только теперь королем овладело незнакомое ему ранее чувство одиночества. Совсем рядом два человека вытянулись с алебардами в руках, охраняя жизнь своего властелина. Но эти люди, избранные для службы королю, были глухи к чужой боли.

Стража, лакеи, палачи, тысячи подданных за стенами дворца… что бишь еще у него было? Только советчиков он себе не выбирал…

Всего два стражника в непривычно пустом зале – достаточно ли для защиты короля, когда этого мало даже для сочувствия?

В эту ночь Антуан У1 не заботился об охране: он всегда оставался один, как сейчас, так и в окружении своего войска. Да и был ли здесь король?

Телохранители, не скрывая любопытства, смотрели на безвольно согнувшуюся на троне фигуру незнакомого им человека с опущенными руками и помутившимся взглядом.



____________________________________________________________________


ГЛАВА III. Тиша


Сам себе я гнічу,
хоча інших мій вирок гнітить ...
Я безпомічний!
Хто би тепер допомогу мені низпослав?

Слова шаха Нуширвана
Нізамі Гянджеві
"Повість про Нуширвана та його візира
(Поема “Скарбниця maїн ”)


Напружена тиша запала у тронному залі. Тільки факели ледь чутно тріщали, роняючи дрібні червонясті іскри. Членів Ради було відпущено і, всупереч звичаю, лише два охоронці зосталися біля короля в опустілому холодному залі. Дві залізні статуї. Антуан навіть не помічав їх. Сидів на троні серед цієї тиші, мовчазний та нерухомий, мов ті мури. Лише очі його невідривно стежили за тонкою багряною смугою на далекому горизонті, понад якою ніч розпростерла свої чорні крила.

Ці барви, старі як світ, настирливо стояли йому перед очима, мовби спогади: то криваво-червоні, то темні, як смуток. Останні вогники зорі спалахували у пітьмі, блимали, жевріли, зникали серед сивого туману, але відтак з’являлися знову і знову.

Ненаситне сліпуче полум’я гніву досі ще панувало в душі короля, ревно гнало геть передчуття тієї тиші, яка поглине і його самого, разом із оцим величезним залом, коли гнів охолоне. Коли охолоне...

Спалахи та згасання, падіння, зльоти – короткочасні, бо так багато їх впродовж людського життя, але спогади живуть, поки живе розум. Зараз же розпалення слугує королю щитом. Очікуючи вістей, він не думає про те, що лише крицю не лякає кров і тільки докори сумління приходять без доповіді.

Останні промені потухли у далечині. Король знає: Гаспар вже тут. Десь поряд. Розчиняться окуті залізом дубові двері, і знову довга чорна тінь ляже на поріг...

Але цього разу не королівська тінь наближається до трону. Важкі повільні кроки по кам’яних плитах, все ближче, ближче.

Піднявши обважнілі повіки, Антуан побачив, що він – вже стоїть біля самих сходин. Суворий та безмовний, схиляється перед королем, тримаючи у простягнутих руках свій довгий меч, залитий кров’ю засудженого.

Доказ, якого вимагав його володар.

“Ніхто не наважиться сказати королю й слова проти...” Лише годину назад, почувши ці слова, Антуан навіть не підозрював, якою глибокою може здатися після них тиша. І зараз вона настала – невблаганна, темна, безмежна. Тиша виходила з берегів, клуботілася, оплутувала його своїми сітями І серед цього безгоміння голосно говорили лише суворі сірі очі Гаспара, та погляд їх був сповнений неприхованої ворожості.

Король не бачив тих очей. Довго й нерухомо дивився на клинок. Хвилини спливали десь у далечі, поза межами його свідомості. Нарешті, не вимовляючи ні слова, зробив охоронцеві знак віднести меч. Та й тільки тоді, коли уривчастий брязкіт його шпор завмер у глибині залу, Антуан зрозумів, що раптом позбувся свого щита. Невідоме раніше відчуття самотності настигло короля і охопило усе його єство.

Зовсім близько два чоловіки чатували обабіч трону з алебардами в руках, охороняючи життя свого господаря. Але ці люди, обрані для служіння королю, були глухими до чужого болю. Варта, слуги, кати, тисячі підданих поза мурами палацу... – що пак ще в нього було? Тільки порадників він собі не вибирав. Лише два охоронці серед незвично пустельного залу, – чи достатньо для захисту короля, коли цього навіть для співчуття замало?

Цієї ночі Антуан VI не подбав про охорону, як нині, так і в оточенні цілого війська – завжди! – він залишався один на вершині своєї величі. Для інших там бракувало місця.

Але чи був тут король?

Тепер він втратив навіть свій щит...

З подивом, але без жалю чатові дивилися на згорблену, таку самотню на високім троні, постать незнайомої їм людини. Невже це і є їх повелитель: затуманені очі втуплені у щось далеке і незриме, а руки – безвладно звісилися мало не до підлоги! То й все, що вони бачили зовні. Заглядати у душу? — Нема потреби! Ох, і нудотна буде нічка!..

Антуан же не бачив нічого. Мовби рятівне забуття звільнило зараз цю безпорадну людину із полону похмурого старого замка, схожого на в’язницю...


Рейтинг:
2
Ткачёва Любовь в чт, 18/06/2020 - 10:11
Аватар пользователя Ткачёва Любовь

Он сам сделал свой выбор...
+++ Цветок

__________________________________

Люба

Нелли Тодд в чт, 18/06/2020 - 11:19
Аватар пользователя Нелли Тодд

Он сам сделал свой выбор...
+++

Все верно!
Мне остается лишь добавить фразу из моего романа о Суини Тодде "Вопреки всему":
"Каждый из нас сам создает свой ад и медленно сгорает в нем, собственноручно поддерживая пламя. И если жажда мести толкает человека в бездну, то к обрыву он тоже всегда подходит сам. А стоит ли?.."

__________________________________

Мой профиль на You-Tube:
https://www.youtube.com/channel/UCC8yzLRt-ZYNUxTdJFCNpAw
Посмотреть и скачать все мои фотоколлажи и рисунки можно здесь: https://fanart.info/users/13144

Нелли Тодд в чт, 18/06/2020 - 11:22
Аватар пользователя Нелли Тодд

Какая же я забывчивая. Давно уже выдала эту работу на нескольких сайтах и только сегодня вспомнила, что к ней у меня припрятаны рисунки.
Вот, добавила во все главы! Цветок

__________________________________

Мой профиль на You-Tube:
https://www.youtube.com/channel/UCC8yzLRt-ZYNUxTdJFCNpAw
Посмотреть и скачать все мои фотоколлажи и рисунки можно здесь: https://fanart.info/users/13144

Ткачёва Любовь в чт, 18/06/2020 - 11:39
Аватар пользователя Ткачёва Любовь

А чьи это рисунки?

__________________________________

Люба

Marita в чт, 18/06/2020 - 13:29
Аватар пользователя Marita

Кстати, шикарные рисунки! Это карандаш или чернила?

Нелли Тодд в пт, 19/06/2020 - 08:27
Аватар пользователя Нелли Тодд

А чьи это рисунки?

Коротко, с замиранием сердца тихо отвечу:
"Мои!" Smile

__________________________________

Мой профиль на You-Tube:
https://www.youtube.com/channel/UCC8yzLRt-ZYNUxTdJFCNpAw
Посмотреть и скачать все мои фотоколлажи и рисунки можно здесь: https://fanart.info/users/13144

Нелли Тодд в пт, 19/06/2020 - 08:28
Аватар пользователя Нелли Тодд

Кстати, шикарные рисунки! Это карандаш или чернила?

Гелевой ручкой рисовала... лет 15 назад!

__________________________________

Мой профиль на You-Tube:
https://www.youtube.com/channel/UCC8yzLRt-ZYNUxTdJFCNpAw
Посмотреть и скачать все мои фотоколлажи и рисунки можно здесь: https://fanart.info/users/13144

Marita в пт, 19/06/2020 - 16:15
Аватар пользователя Marita

Нелли Тодд, талантище! И тогда, и сейчас. Подмигивание

Нелли Тодд в Пнд, 22/06/2020 - 12:53
Аватар пользователя Нелли Тодд

Нелли Тодд, талантище! И тогда, и сейчас.

Ааааа, сейчас лопну! ЛОЛ))) Шарик

__________________________________

Мой профиль на You-Tube:
https://www.youtube.com/channel/UCC8yzLRt-ZYNUxTdJFCNpAw
Посмотреть и скачать все мои фотоколлажи и рисунки можно здесь: https://fanart.info/users/13144